Створення електромобільності

ЕЛЕКТРОМОБІЛІ OPEL

УНІКАЛЬНІ ФАКТИ З ІСТОРІЇ

Створення електромобільності: унікальні факти з історії електромобілів Opel

 

  • Попередники гібрида Opel Grandland X і електромобіля Opel Corsa-e.
  • Історія бере початок з 1968 року — понад п’ять десятиліть досліджень в області електричних двигунів.
  • Випереджаючи свій час — унікальна модель Opel Ampera.
  • Експериментальні зразки серії HydroGen — великий потенціал силових установок на водневих паливних елементах.
  • Opel вибирає електрику — всі моделі Бренда будуть електрифіковані до 2024 року.

7 квітня 2020 року
З новим електромобілем Corsa-e і гібридом що підзаряджається Grandland X, Бренд Opel виходить на шлях повної електрифікації свого модельного ряду. Так, повністю електричний варіант Opel Vivaro і елекрофікований наступник Mokka X дебютують уже в цьому році, а у 2021 році модельну гаму поповнять електрифіковані версії Opel Combo-e, Opel Zafira Life-e і наступник Opel Astra. Згідно зі стратегією Бренда, всі моделі легкових і комерційних автомобілів повинні бути електрифіковані до 2024 року. Таким чином, Бренд Opel увійде в еру електромобільності, з гордістю озираючись на свої давні розробки і випробування, експерементальні і серійні моделі з електроприводом. Адже Opel веде науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи в області електродвигунів вже більше п’яти десятиліть! І настільки глибокі дослідження електричної мобільності, без сумніву, роблять Бренд одним з піонерів цього напряму.
Давайте повернемося в 1968 рік: вже тоді Бренд представив електромобіль Kadett B Stir-Lec I з технологією «збільшувачі запасу ходу», принцип якої пізніше ліг в основу серійної моделі Opel Ampera. Експериментальний електромобіль Stir-Lec при русі живився від 14 свинцево-кислотних батарей, при цьому електрика для постійної зарядки даних акумуляторів вироблялася за допомогою двигуна внутрішнього згоряння типу «Stirling», встановленого в задній частині кузов.
Всього три роки по тому Георг фон Опель, онук засновника компанії, побив шість світових рекордів серед електромобілів за кермом Opel Electro GT. Даний електрокар приводився в рух двома спареними електромоторами потужністю 88 кВт або 120 к. с., і міг досягати максимальної швидкості 188 км / ч. Електроенергія запасалася в 590-кілограмовому нікель-кадмиевому акумуляторі. При русі з постійною швидкістю 100 км / год цей електромобіль міг проїхати 44 кілометри.

Електричний імпульс... і навіть не один: Opel Impuls та Opel Twin

Дослідження Бренда в області електромобілів зробили величезний крок вперед з програмою Opel Impuls, яка діяла в 1990-97 роках. Наприклад, тоді з’явилася модель Impuls I — це був електромобіль на базі Kadett, який приводився в рух електромоторами постійного струму потужністю 16 кВт, а в якості джерела живлення використовувалися нікель-кадмієві акумуляторні батареї з рідким електролітом. Електромобіль мав дальність ходу близько 80 км і розганявся до максимальної швидкості у 100 км/год. 
За ним, всього через рік, послідувала модель Impuls II, створена вже на базі універсала Astra: 32 свинцево-кислотних акумулятора використовувалися для живлення пари трифазних асинхронних двигунів сумарною потужністю приблизно 45 кВт або 61 л. с.
Нарешті, в період з 1993 по 1997 рік компанія Opel провела свою першу великомасштабну програму випробувань — з електромобілем Impuls III. Парк з десяти електромобілів Impuls III проходив випробування на німецькому острові Рюген (Rügen), подолавши в цілому більше 300 000 км пробігу. П’ять тестових електромобілів були оснащені нікель-кадмієвих батареями і електромоторами потужністю 45 кВт або 61 к. с. Інші п’ять зразків використовували батареї типу «натрій-нікель-хлорид», який відрізнялися підвищеною енерго-ефективністю, і були оснащені електромоторами потужністю 42 кВт або 57 к. с. До речі, у всіх десяти експериментальних моделях використовувалися трифазні асинхронні двигуни.
Крім того, в 1992 році був представлений відомий концепт-кар Opel Twin. В даному випадку трициліндровий 0,8-літровий бензиновий двигун потужністю 25 кВт або 34 к. с. використовувався при русі по шосе. У той же час, пара електромоторів (кожен потужністю 10 кВт або 14 к. с.), вбудовані в маточини коліс, використовувалися для їзди по місту або при поїздках на короткі відстані. Водій Opel Twin займав центральне переднє сидіння, а ззаду був передбачений 3-місний диван. У 1995 році Бренд Opel об’єднав ідею електромобіля і компактного комерційного автомобіля. Так з’явився концепт-фургон Combo Plus: в ньому були встановлені високоефективні акумуляторні батареї типу «натрій-нікель-хлор», які працювали в поєднанні з трифазним асинхронним електродвигуном потужністю 45 кВт або 61 к. с.

Паливні елементи і водень в умовах щоденної реальності: тестовий парк експериментальних водневих автомобілі HydroGen

У 2000 році розробки Opel в напрямку паливних елементів виїхали з тестових лабораторій на звичайні і реальні вулиці — у вигляді експериментального автомобіля Zafira HydroGen1. Його водневі паливні елементи виробляли електроенергію для живлення трифазного асинхронного електродвигуна потужністю 55 кВт або 75 к. с., який розвивав крутний момент 251 Нм. Буферна проміжна акумуляторна батарея перекривала можливі піки потужності живлення. У 2001 році для клієнтів-партнерів був запропонований тестовий парк вже з 20 моделей HydroGen3. Потужність даних водневих автомобілів була збільшена до 60 кВт або 82 к. с., що дозволяло розвивати максимальну швидкість 160 км/год. Під час пробігу «2004 Fuel Cell Marathon» два водневих автомобіля HydroGen3 подолали майже 10 000 км по всій Європі. За кермом HydroGen3 виступав навіть Хайнц-Харальд Френтцен (Heinz-Harald Frentzen) — призер різних Гран-прі і пілот Opel DTM — який виграв ралі Монте-Карло 2005 для автомобілів з альтернативними силовими агрегатами.
Четверте покоління водневих автомобілів на паливних елементах — HydroGen4 — також відрізнялося повною відсутністю вихлопних газів, замість них вироблялася лише водяна пара. Повну екологічну безпеку забезпечував блок паливних елементів, що складається з 440 послідовно з’єднаних осередків, в яких водень вступав в реакцію з киснем із повітря. В даному випадку відсутнє згоряння палива, а є лише електрохімічна реакція, в ході якої генерується електроенергія. Таким чином, дана технологія забезпечувала постійну потужність 73 кВт або 100 к. с. і пікову потужність на рівні 94 кВт або 128 к. с. Починаючи з 2008 року, парк водневих автомобілів HydroGen4 демонстрував свою придатність для щоденного використання — спочатку на вулицях Берліна, потім також на території Гамбурга, Вестафаліі, Гессе тощо.

Чемпіони в дистанції пробігу: Opel Ampera з технологією «збільшення запасу ходу» і Opel Ampera-e

У той же час паралельно з водневими автомобілями, Бренд Opel продовжував розробку автомобілів з живленням від акумуляторної батареї — і, в підсумку, представив інноваційний концепт-кар Flextreme на автосалоні IAA 2007 року в Франкфурті. Даний концепт-кар був оснащений електричною силовою установкою Voltec з системою «збільшення запасу ходу». 
Концепт-кар Flextreme GT / E, презентований на Женевському автосалоні 2010 року, продемонстрував можливості використання даної концепції в автомобілі середнього класу.
Електричний привод в комбінації з системою «збільшення запасу ходу» стали реальність в 2011 році — коли в серійне виробництво був запущений Opel Ampera: перший електромобіль для чотирьох людей, який був повністю придатний для повсякденного використання і далеких подорожей. Так, при поїздках на дистанцію 40-80 км (в залежності від умов водіння), для руху використовувалася акумуляторна батарея типу «літій-іон» ємністю 16 кВт/год, яка живила електродвигун потужністю 111 кВт або 150 к. с.
У той же час, коли рівень заряду батареї досягав певного мінімуму, в роботу автоматично включався бензиновий двигун потужністю 63 кВт або 86 к. с. — він обертав генератор, який виробляв енергію для живлення електродвигуна. Дана система забезпечувала безперервне енергопостачання і дозволяла здійснювати тривалі поїздки в кілька сотень кілометрів без необхідності пошуку зарядних станцій. Фактично, модель Ampera випередила свій час, запропонувавши комфортні і безтурботні екологічно чисті поїздки — за що була удостоєна престижного титулу «Європейський автомобіль 2012 року».
Спадкоємець з’явився на стику 2016/2017 років — електромобіль Opel Ampera-e з лідируючим в класі показником запасу ходу: 423 кілометри (WLTP). Оскільки тягова акумуляторна батарея дуже плоска і встановлена під підлогою, то в салоні електромобіля досить просторо для розміщення п’яти пасажирів та їхніх речей (багажник об’ємом 381 л): повноцінний 5-дверний 5-місцевий автомобіль! У той же час, Opel Ampera-e демонструє, як електрична мобільність і задоволення від водіння можуть утворювати єдине ціле: максимальний крутний момент в 360 Нм гарантує вражаюче прискорення та захоплюючий розгін. Номінальна потужність електродвигуна досягає 150 кВт або 204 к. с. — цілком достатньо навіть для динамічного драйву! Ось вам ще парочка важливих цифр: розгін 0-50 км / год займає лише 3,2 секунди, а для прискорення 80-120 км / год необхідно 4,5 секунди.
І це вкрай переконлива технологія: недарма восени 2017 року електромобіль Opel Ampera-e був нагороджений всесвітньо відомим призом «Золоте кермо» в класі компактних автомобілів. А журі конкурсу AUTOBEST вибрало модель Ampera-e як переможця заліку «ECOBEST 2016».
Гідна зміна на ниві електрифікації вже з’явилася. Це гібрид що підзаряджається Opel Grandland X і електромобіль Corsa-e, який вже заслужив нагороду AUTOBEST як «Краща автомобільна покупка в Європі». І навіть більше — до 2024 року буде електрифіковано весь модельний ряд Бренда: заряджайтеся разом с Opel!